Світлина та візуальна новела

Світлина та візуальна новела

Автор міні-лекції: obvioso

Орфографію та пунктуацію збережено. Зміни торкнулися лише оформлення тексту при перенесенні з формату текстових повідомлень в Telegram на платформу статей Anivisual.
Приємного читання!

Ілюстрація на обкладинці статті - зняток з візуальної новели DOME 1988 року від тодішньої японської компанії System Sacom



...Є два варіанти робити ВНки, де є велика частина фотографій.

Варіант перший — так, як ми робили з Кайзером Сингулярності. Персонажі та CG — мальовані, фото використовуються лише для фонів. Тут все дуже просто. Більшість фонів Кайзера — це фотки, які роками лежали в нас на дисках. Кухню я сфотографував в квартирі, де я жив під час відрядження в Литві, міст сфотографував мій друг в Маріуполі, і т.д. Частину фотографій я робив уже усвідомлено, шукаючи схожі локації неподалік від свого дому. Що треба розуміти при такому підході:

Фотографія має репрезентувати погляд глядача, тобто має бути знята з висоти очей, мати нормальну перспективу. Тоді її буде легко комбінувати зі спрайтами. Не треба робити ракурсне фото, з нижньої точки, на дуже широкий об’єктив і т.д., бо тоді на цей фон ви не зможете гарно поставити спрайти персонажів, буде здаватися, що щось не так.

Треба попрацювати над контрастом і тональністю. Фото для фону має виглядати трохи світлішим і менш контрастним, ніж це саме фото саме по собі. Світліший фон створює тональну перспективу — ми сприймаємо більш світлі об’єкти такими, що знаходяться далі від нас. Це пояснюється ефектом пари і пилу в повітрі — що далі об’єкт, то більше світла розсіює повітря, і тим світлішим він є. Фон не має перебивати увагу від основних елементів композиції - в першу чергу, персонажів. Так само і різкість — фон краще трошечки розмити, щоб це допомагало відокремити персонажів від фону.

В цілому, використання фото для фонів — це дуже простий і дешевий (в плані часу і праці) підхід. Гарно намалювати — це скілл, який для мене здається магією, а от сфотографувати якісь буденні речі на телефон може будь-хто.

В другій частині я поговорю про створення всієї ВНки за допомогою фотографій — так, як це зробили автори 428: Shibuya Scramble.



Частина друга. Створення фотоновели.

Серед творчих завдань для студентів-кінооператорів є така річ, як фотофільм. Це короткий фільм, але знятий не на кіно- чи відеокамеру, а на звичайний фотоапарат. Ти дивишся серію фотографій, які розповідають тобі історію. Іноді їх розміщують у вигляді такого собі коміксу. Це хороша вправа, яка дозволяє з мінімальними затратами навчити студента азам композиції та монтажу. Існують навіть повноцінні фільми, зняті в такому підході, найбільш відомий із них — короткометражка “La Jettee” 1962 року, який повністю знятий на фотоапарат на чорно-білу плівку. Його сюжет став основою фільма (а згодом і серіала) “12 мавп”, а чорно-біла естетика зернистої кіноплівки стала основою естетики мого бачення фонів “Кайзера Сингулярності”. Візуальна новела з фотографій — це, по суті, і є фотофільм, тільки з буквами.

По суті, зробити фотофільм — це так само складно, як зробити звичайний фільм. Відмінність лише в тому, що замість руху ми знімаємо статичні кадри, але основна складність лишається такою ж самою: треба побудувати красиву картинку перед камерою.

Зйомки вимагають абсолютно іншої логістики, ніж традиційна розробка гри. При розробці гри, художники сидять на місці — вдома чи в офісі, на цьому вся логістика закінчується. При зйомках треба організовувати безліч речей. З точки зору логістики, традиційну новелу робити легше, аніж з фото.

Хто і що нам треба для фотозйомок:
Повністю фіналізований детальний сценарій. Ми можемо почати знімати лише тоді, коли сценарій повністю готовий, бо будь-які зміни сценарію пофачать нам всю логістику.
Фототехніка, світло, а також люди, які вміють нею користуватися.
Актори, які вміють гарно грати обличчям, щоб показувати одним своїм виглядом суть персонажів та їх різноманітні емоції.
Художник по гриму з командою, які будуть слідкувати за тим, щоб персонажі виглядали так, як треба, і щоб сюжетні події відображалися на їх зовнішньому вигляді: пил, бруд, синяки, подряпини, кров, піт, сльози. Сюди входять перуки, фарбоване волосся і т.д.
Художник по костюмам з командою. Одяг має доповнювати образ персонажа, знімати акторів в тому одязі, в якому вони прийшли — неповага і до них, і до персонажів, цим ми забираємо в себе важливий художній засіб. Костюми треба підганяти під акторів, іноді їх треба модифікувати, іноді — рвати і бруднити, якщо того вимагає сюжет.
Цікаві локації — ок, ви зробите одну сцену на сходах, другу на кухні, третю в лісі, а четверту в школі, але цього мало. Треба цікаві локації, які привертатимуть увагу читача. Але навіть із найпростішими локаціями треба працювати — правильно їх освітити, дати кольорові акценти, пересунути якісь об’єкти. Треба люди, які за це відповідатимуть. Локації виглядатимуть по-різному в різний час доби, і треба чітко розуміти, в які години на локації буде саме те світло, яке треба вам для вашого задуму. Вам доведеться планувати зйомки навколо локацій, особливо якщо до них довго або складно добиратися. Вам доведеться шукати їх, а потім домовлятися з власниками за доступ до локацій — платити гроші або просто дуже переконливо просити.
Вам конче необхідна людина, що виконуватиме роль continuity supervisor — вона має ідеально знати сценарій і точно розуміти, що має бути яким в якій сцені. Наприклад, в нас по сюжету героя побили, і в нього є синець. Не факт, що в нас буде можливість спочатку зняти бійку, а потім зразу сцену, де він буде з синцем. Можливо, в нас буде лише 1 день на певній локації, і нам доведеться зняти за один день всі сцени в грі, де фігурує ця локація. Нам доведеться перевдягати і перегримовувати наших персонажів, щоб втиснутися в цей один день, і continuity supervisor має керувати цим процесом. В чому наш герой вдягнений в минулій сцені? Що в нього в руках? З якого боку був цей синець? І так далі.
Вам потрібні пропси — тобто, речі, об’єкти і предмети, які фігурують в історії. Рюкзак героя, книжки, зошити, ручки, якщо історія про школу. Чарівні мечі та інопланетні артефакти, зброя, комп’ютери і так далі.
Всю цю банду людей і речей треба організувати — забезпечити транспорт до локацій, харчування, каву (багато кави), а також розпланувати зйомки максимально ефективно. Знаєте, як важко друзям зібратися в неділю на ДнД? Тут так само, тільки ще складніше.

Все це, якщо робити речі по-людськи, коштує дуже багато часу і грошей. Тому це реально складний процес, який вимагає серйозної організації та бюджету. Але що якщо цього бюджету в нас немає, зате є команда високомотивованих людей? Про те, як зробити це дешево і на колінці, я розповім в третій частині.



Частина третя. Дендрофекальний метод.

Як зробити фотоновелу з гівна і палок.
В нас нема бюджету, але в нас є команда високомотивованих людей, які готові терпіти незручності заради мистецтва. Всі вищенаведені пункти нам все ще знадобляться, але є варіанти, як зробити їх простішими та дешевшими.

По-перше, взагалі без грошей ми не обійдемося. Навіть якщо люди готові працювати на ентузіазмі безкоштовно, їх як мінімум треба годувати, і хоча б запропонувати якусь піцу чи сендвічі, а також каву (багато кави) — це мінімальний обов’язок організатора.

По-друге, зйомки коштують грошей, а препродакшен безкоштовний. Препродакшен — це і є в даному випадку процес планування і організації. Що більше часу ми витратимо на підготовку до зйомки, то менше факапів та затримок у нас буде в процесі. Препродакшен необхідний, але за відсутності бюджету нам треба присвятити йому навіть більше часу і зусиль.

По-третє, треба вмикати на максимум ваші соціальні навички. Багато чого з обладнання, фото- та відеотехніки, світла, пропсів, костюмів і так далі, можна отримати безкоштовно, треба лише попросити в правильних людей. Для цього треба дослідити, що в кого є у вашому місті. Люди люблять допомагати іншим, треба навчитися цим користуватися.

Пройдемося по наведеним в частині другій пунктам:
Сценарій. Існує метод, який дозволяє мінімізувати затрати на втілення в життя сценарію. Я називаю його “методом Родріґеса”. Я підхопив його з книги відомого кінорежисера Роберта Родріґеса “Rebel without a crew” (“Бунтар без знімальної групи”), де він пише про те, як без грошей зняв свій перший повнометражний фільм “El Mariachi”, який запустив його кар’єру в Голівуді. Родріґес пише, що в звичайному сценарії ви спочатку вигадуєте історію, а потім шукаєте засоби, щоб її втілити. Якщо ж у вас немає грошей, треба йти в зворотньому напрямку. Ви збираєтеся з друзями і виписуєте, а що в вас є в доступі — з локацій, предметів, технічних та транспортних засобів, і вже на основі цього придумуєте історію, в якій ці речі могли б фігурувати. Якщо в вас є машина, бензопилка і дача — що ж, доведеться робити історію про це. В рамках таких обмежень вам треба буде добряче подумати над тим, як зробити таку історію небанальною.
Професійну камеру з оптикою можна частково замінити телефоном, але для цього треба розуміти, як все це працює, і які технічні обмеження таке рішення за собою нестиме. Знімати на телефон фони — це майже без проблем, а от портрети персонажів буде суттєво складніше, але все одно можливо. Світло можна теж дендрофекалити. Тут вам на допомогу прийде фоторефлектор: бажано формату 5-в-1 — такий, щоб у нього були різні варіанти поверхні: біла, срібляста, чорна, золотиста, напівпрозора. Він дасть вам змогу керувати наявним світлом - як сонячним, так і штучним. Якщо немає і рефлектора, то на допомогу приходить коробка від піци — в розкладеному вигляді її біла поверхня працюватиме як імпровізований білий рефлектор, а фольга — як сріблястий. Білі простирадла та чорні драпіровки теж можуть допомогти створити світловий малюнок. Дешеві лампи можна теж використовувати — як з розсіювачами з підручних матеріалів, так і з кольоровими світлофільтрами.
Я не знаю, на які компроміси можна піти з акторами, на жаль. Вони тягнуть весь ваш проект, тут не можна робити на ві***ись. Треба шукати людей, які горять, і мотивувати їх, а також вчитися самому доносити до них те, якими ви хочете бачити їх образи. Дуже часто буває так, що актори хороші, стараються, але режисер не може дати їм чіткі та зрозумілі вказівки. Або сценарій не дає їм розкритися. Тут ви можете допрацювати так, щоб цього не було.
Знайдіть людей, яким було б цікаво взяти на себе роботу над гримом і костюмами, і дайте їм свободу творчості. Ця свобода мотивуватиме їх витрачати свій час та ресурси (грим — штука дорога) на ваш проект.
Те ж саме, що й пункт 4.
Локації шукаємо по методу Родріґеса. Дивимося, що доступне нам — парки, навчальні заклади, квартири, вулиці, пробуємо безкоштовно домовитися з музеями, нічними клубами, стильними барами. Якщо знімати з довгою експозицією та використовувати певні цифрові трюки, можна позбутися на фото людей на вулицях.
Самі стаємо нашим continuity supervisor і ведемо зошит з записами.
Пропси шукаємо у знайомих крафтерів, друкуємо на 3D-принтері, шукаємо безкоштовні ассети і вфотошоплюємо 3D-моделі.
Беремо відпустку і тягнемо на собі весь цей цирк-шапіто.

«Ось, в принципі, і все. Сподіваюся, ці ідеї зможуть надихнути когось зробити якусь невелику роботу з фотографіями на наступний джем. Треба ж і тим людям, хто не вміє малювати, якось теж пробувати творити.»
18
Декабрь
5
3.5
688
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.

Комментарии к записи: 5

avatar
#1 Lisper
87222
в 20:45 (09/Сен/2022)
1
Що ж, останні події показують що фотографії у вн це не просто дешева заплатка, а повноцінний художній прийом.
І от такий професійний лікбез допоможе створити щось справді цікаве.
avatar
#2 Vertikali
521695
в 09:30 (10/Сен/2022)
2
Как-то я занялся переделкой чужой визуальной новеллы. Автор был не против. И одна из особенностей, которую я надеялся попробовать, использовать для фонов фотографии. Поверх фонов рисованные спрайты персонажей. И всё это с эффектом параллакса - что бы сымитировать глубину пространства.
.
Проект остановили в самом начале. Почему? Сам не знаю.
avatar
#3 Zikhail
469143
в 20:51 (10/Сен/2022)
0
Про 3dcg рендерінг  автор навіть не згадав. Цікаво що такий метод  може виглядати набагато краще якогось среднестатистичного  аніме, що намальоване умовними дівчатами-художницями
avatar
#4 Ultra_Scream
341873
в 21:20 (10/Сен/2022)
2
Я знайомий з obvioso і тому можу сказати, що він не працює в напрямку 3DCG на відміну від фото- та відеозйомок. Тому логічно, що obvioso не пише про те, с чим насправді не мав справи.

Але ти правий в тому, що описані тут принципи цілком застосовувані й туди теж. Тільки інструменти різні при роботі в 3DCG та при зйомках, з чого випливають зовсім різні технічні моменти й нюанси)

Про аніме не зовсім ясно, до чого це тут? Стаття взагалі не про порівняння методів і будь-який з них є гарним - але за певних умов, тобто все залежить від ситуації. Наче ж це очевидна річ, хіба ні?
avatar
#5 Lisper
87222
в 21:43 (10/Сен/2022)
1
Так, 3D графіка може виглядати круто і вона відкриває багато можливостей для виноробства. Та нажаль такі новели здебільшого виглядають дешево та кострубато (принаймні якщо судити по найпопулярнішим представникам жанру згідно vndb).